МАЙСТЕР-КЛАС. Оздоблення декоративних подушок буфами.

Мета: Ознайомитися з видами декоративних подушок та способами виконання ручних буф, розвивати інтерес до створення речей власними руками.

Обладнання: зразки подушок, олівці, крейда, ножиці, зразки тканини, ручні голки, нитки, схеми буфів.

Вступне слово майстра.

Сьогодні ми з вами будемо виконувати ручні буфи, якими можна оздоблювати жіночий, дитячий одяг та виготовляти декоративні подушки. Давайте поринемо в історію виникнення декоративних подушок.

Перші подушки були знайдені ще в давньоєгипетських пірамідах. Використовувалися в той час подушки лише багатими людьми для того, щоб не зіпсувати під час сну вишукану зачіску.

Тоді подушка являла собою вигнуті дощечки на підставці. На таких подушках зображали богів, які

оберігали сплячого від темних сил. Включно до 19 століття дерев’яні подушки були поширені в Японії. Традиційно китайські подушки виготовлялися із каменю, фарфору чи металу. Вони також являли собою тверді підставки прямокутної форми.

В Греції з’явилися перші м’які подушки. Тут більше цінувався комфорт, і ніякого зв’язку з єгипетськими подушками грецькі не мають. Ліжко було для греків культовим предметом, вони проводили на ньому більшу частину дня, тому саме в Греції подушка перетворилася в предмет мистецтва, багато прикрашені подушки стали дорого вартісним товаром.

В Стародавньому Римі спочатку недовірливо віднеслися до подушок. Але невдовзі римляни оцінили подушки, особливо пухові. Часто військові начальники звільняли своїх підлеглих від виконання військової служби і відправляли їх на добування пуху для подушок.

Найбільшою популярністю подушки користувалися в арабських країнах. Домівки султанів були прикрашені розшитими золотом та сріблом подушками з кистями, бахромою. Наявність декоративних подушок тоді була знаком достатку господаря.

В Середні віки стали використовувати спеціальні невеликі подушки під ноги, які захищали ноги від холоду. В замках підлоги були кам’яні, опалення не могло прогріти великі приміщення в морозний період. Тому подушки для ніг були популярні в ті часи. Саме в той час стали використовувати подушки для молитви, їх підкладали під коліна під час тривалих молитов. Також були поширені подушки для їзди верхи, вони пом’якшували сідла.

Сучасні декоративні подушки в першу чергу створюють затишок у домі та підкреслюють незвичайність дизайну інтер’єру. Декоративні подушки можуть бути виконані з різних матеріалів. Це може бути атлас, хутро, шкіра, в’язане полотно. Вони можуть бути прикрашені вишивкою, рюшами, бісером, мереживом, аплікацією. Невеликий об’єм подушок робить можливим динамічну зміну нюансів і зміщення акентів у дизайні приміщення. Так, строкатість штор чи шпалер може бути пом’якшена за рахунок однотонних подушок, розкладениз на поверхні м’яких меблів чи навіть на підлозі кімнати. І навпаки, рівний тон шпалер або меблів можна декорувати гармонічними вкрапленнями диванних аксесуарів. Отже, основна функція декоративних подушок – прикрашати та декорувати інтер’єр, окрім цього – декоративні подушки можуть бути предметом комфорту, як і звичайні, а тому повинні мати приємне покриття.

Майстер зачитує цікаві факти про подушки.

Цікавий факт №1: Наші предки вважали, що подушки володіють чарівними силами. Нерон, приміром, клав під подушку власний браслет зі зміїної шкіри, щоб його сон був сильніше.

Цікавий факт №2: Октавіан Август прагнув роздобути подушку 1-го римського патриція. Той пов’яз в боргах, і все його майно було розпродано. Імператор Август віддав наказ придбати подушку боржникам, згідно з його заявою він хотів роздобути собі подушку, на якій безтурботно дрімала людина, що має стільки боргів.

Цікавий факт №3: Індійські подушки посприяли великому Будді відновити самопочуття. Будда ослаб від голоду і самокатування лежав на землі ледве живий. І несподівано він зловив дивовижний запах листя підростаючого поблизу дерева. Будда встав, поклав у мішок листки цього дерева. Так і вийшла подушка, яку Будда поклав під голову і заснув. Після сну на чудовій подушці Будда став відчувати себе краще, у нього виявилися сили вирушити далі в дорогу.

Цікавий факт №4: На Різдвяні свята в подушки приховували ялинові гілки, які навіювали блаженство і могли допомогти виконанню бажань. Багато ворожіння з’єднані з подушками. Наприклад, щоб з’ясувати прізвище нареченого, молодої жінки клали під подушки прутик від віника.

Цікавий факт №5: На Русі вишиті подушечки були і залишаються долею приданого. Бідняки набивали подушки сіном і кінським волосом, пухові і пір’яні подушки були розкішшю.

Звичайна в Україні конструкція подушки— напірник з наповнювачем, укритий зверху наволочкою.

· Напірник або насипка— мішок щільної тканини, куди насипають наповнювач для подушки

· Наповнювач— пір'я, вовна, солома, вата, а також різноманітні синтетичні матеріали

· Наволочка (розм.«наволока»)або пошивка — чохол з тканини, який надівають на подушку. Використовування наволочки полегшує догляд за подушкою: знімний чохол легко випрати і висушити.

Технологій виготовлення декоративних подушок дуже багато, тому пропоную переглянути приклади різних декоративних подушок.

Ми з вами будемо виготовляти декоративну подушку оздоблену ручними буфами.

Майстер показує малюнки таких подушок.

Майстер демонструє декоративні подушки виготовленні власноруч.

Вимоги до конструкції

Маючи на меті задовольняти естетичні та функціональні потреби, декоративна подушка може мати довільну, але зручну для використання форму, невеликий розмір, бути приємною на дотик. Для надання більшої привабливості доцільним буде використання оздоблення (мереживом, стрічками , буфами тощо).

Вимоги до матеріалів

Матеріали для виготовлення декоративної подушки мають бути безпечними, не володіти алергенними і токсичними властивостями. Фарба з ниток, тканин та інших матеріалів, з яких виготовлена подушка, не повинна сходити, так як подушка буде піддаватися чищенню та пранню.

Інструменти і матеріали для роботи

-ножиці

-шпильки

-голки

-олівець

Розкрій деталей

- розхід тканини для виготовлення буфів вдвоє більше ніж на звичайну наволочку;

- виконують розкладання викрійок на тканині, перевіряють правильність;

- обводять крейдою деталі по контуру;

- обводять деталі по лінії розкроювання з урахуванням припусків на шви;

- виконують розкрій.

Показ майстром прийомів виконання ручних буфів.

Ручні буфи можуть мати різні малюнки. Розмічають буфи точками, або лініями зі зворотної сторони деталей. Кількість рядків буф залежить від малюнка. Відстань між рядами 0,8-1,0 см, між точками – 0,5 см. Точки в кожному ряду повинні знаходитись одна над одною. Щоб не помилитись при виконанні складних буф намічають напрям ліній по яких необхідно буде зєднувати намічені точки.

1 Прийом. Проколюємо тканину в точці верхнього кута квадрату, стягуємо з проколотим кутом другої точки квадрату.

2 Прийом. Сколюємо ще дві точки квадрату закріпляючи нитку декількома стібками і обриваємо її.

3. Прийом повторюємо утворення «квіточки» з іншими розміченими квадратами.

Готові буфи.

Щоб небуло видно намальованих точок буфи можна прикрасити бісеринками, пришитими посередині.

Зразки готових буфів.

Учні – консультанти навчають педагогів прийомам виконання ручних буфів.

Майстер в/н Прокопчук Г.І. здійснює контроль за процесом виконання ручних буфів.

Заключний етап.

Мій виріб може бути гарним доповненням інтер’єру кімнати, а також бути предметом комфорту.

Завдяки цій роботі в мене виникли ідеї щодо нових моделей подушок ( подушки різноманітних форм, використання іншого оздоблення). Також було цікаво дізнатися деякі факти з історії виникнення подушки. Я бажаю вам спробувати виконувати різні буфи по схемах і отримувати задоволення від своєї роботи.

Дякую за співпрацю!